Остеохондроз поперекового відділу: симптоми. Як лікувати поперековий остеохондроз
Безліч людей стикаються з діагнозом «остеохондроз поперекового відділу». Симптоми даного захворювання: постійні болі в області попереку, а також обмеженість рухів, втрата чутливості і т.д. У будь-якому випадку варто розуміти, що дане захворювання за відсутності лікування може призвести до маси неврологічних ускладнень. Так що ж являє собою хвороба? Які її перші ознаки? Які методи лікування пропонує сучасна медицина? Ця інформація буде корисна кожному читачеві.
Що таке остеохондроз?
Остеохондроз являє собою хронічно прогресуюче захворювання, яке супроводжується дегенерацією з'єднувальних і кісткових тканин хребта. Процес патологічного зміни тканин починається в міжхребцевого диска. Ця структура складається з фіброзного кільця, усередині якого розташовано гелевидний пульпозное ядро.
В результаті порушення нормального обміну речовин відбувається поступове висихання ядра. Поряд з цим спостерігаються і зміни в фіброзному кільці: в тканинах утворюються розриви і тріщини, в результаті чого ядро може вийти за межі. Подібний процес позначається і на стані хребетних кісток, адже позвонкам доводиться витримувати великі навантаження. Таким чином, до процесу залучаються не тільки міжхребетні диски, але і хребці, зв'язки і міжхребцеві суглоби.
Як правило, захворювання починається в зрілому чи похилому віці, хоча відомі випадки, коли недуга диагностировался у підлітків. До речі, поперековий остеохондроз є найпоширенішою формою даної хвороби.
Причини розвитку захворювання
Дана патологія розвивається при порушенні нормального обміну речовин і наявності підвищених фізичних навантажень. Варто відзначити, що дегенеративний процес, як правило, запускається під впливом відразу декількох факторів. На сьогоднішній день поперековий остеохондроз вважається мультифакторна захворюванням. Ось лише найбільш поширені причини дегенерації.
- У першу чергу потрібно відзначити спадкову схильність. Причиною можуть бути як деякі вроджені анатомічні особливості скелета, так і порушення обміну речовин, наприклад неправильний метаболізм гликопротеинов.
- До факторів ризику можна віднести плоскостопість, тому що при даній патології відбувається перерозподіл нормального навантаження на хребет.
- У деяких випадках остеохондроз розвивається на тлі травм хребта.
- Статичні навантаження також можна віднести до факторів ризику. Наприклад тривале стояння або перебування в незручній позі.
- Фізичне перенапруження також може запустити дегенеративний процес, особливо якщо мова йде про професійних спортсменів.
- Нерідко процес розвивається у людей з ожирінням, так як хребет, так само як і весь скелет, піддається підвищеним навантаженням.
Ступеня тяжкості поперекового остеохондрозу
Дане захворювання розвивається поступово. На сьогоднішній день прийнято виділяти чотири основних ступеня остеохондрозу поперекового відділу (деякі лікарі виділяють три).
- На першому етапі спостерігається поступова зміна і переміщення драглистого ядра всередині міжхребцевого диска.
- Поперековий остеохондроз 2 ступеня характеризується руйнуванням фіброзного кільця.
- На третьому етапі, як правило, спостерігається розрив фіброзного кільця, в результаті чого драглисте ядро пересувається за його межі, так формується грижа міжхребцевого диска.
- Четверта стадія хвороби супроводжується дегенерацією хребців, зв'язок і суглобів, в результаті чого розвивається спондилоартроз.
Остеохондроз поперекового відділу: симптоми і опис першій стадії хвороби
Даний етап захворювання супроводжується роздратуванням нервових волокон, які знаходяться в межсуставних зв'язках і фіброзному кільці. Тому першою ознакою даного захворювання є дискомфорт, скутість і болючість в поперековому відділі. Варто відзначити, що біль може бути різкою і стріляє (у медицині цей симптом називають «люмбаго») або ж, навпаки, тупий, але постійної (люмбалгия).
Варто відзначити, що у зв'язку з роздратуванням нервових закінчень біль може поширюватися і на інші тканини, органи або навіть системи органів. Наприклад, при порушенні нормальної трофіки та кровообігу в зв'язках і сухожиллях можлива поява так званих ентеропатія, при яких сполучні тканини змінюються і ущільнюються в місцях кріплення до кісток.
Оскільки досить часто у пацієнтів діагностують попереково-крижовий остеохондроз, то і біль може поширюватися на нижні відділи хребта і навіть віддавати в нижню кінцівку. Здавлювання нервових закінчень і дрібних судин призводить до розвитку порушень в тканинах нижніх кінцівок.
Друга ступінь остеохондрозу та її ознаки
На даному етапі з'являються і деякі інші ознаки остеохондрозу поперекового відділу. Спостерігається поява якоїсь нестабільності між хребетними зв'язками, в результаті чого рухливість хребців збільшується.
У свою чергу подібна зміна призводить до виникнення стійкого і практично постійної напруги м'язів попереку. Пацієнти скаржаться не тільки на біль і дискомфорт, а й на постійну м'язову втому.
Клінічна картина при третього ступеня захворювання
Якими ознаками в даному випадку супроводжується остеохондроз поперекового відділу? Симптоми в цей період можуть бути різними. Справа в тому, що пошкоджені міжхребетні диски починають здавлювати нервові корінці, що супроводжується так званими «корінцевими синдромами».
При цьому у пацієнтів порушується чутливість тих зон, які іннервуються здавленим нервом. Як правило, спочатку виникає невелике оніміння і поколювання, але при відсутності лікування може статися і повна втрата чутливості. Подібне нерідко супроводжується і погіршенням рухової активності, поступової атрофією м'язів, а іноді і повним паралічем.
До речі, виходячи з локалізації подібних змін, можна припустити, які саме хребці вражені хворобою. Наприклад, якщо зміна або втрата чутливості спостерігаються в області п'яти, а біль віддає в литковий м'яз, то цілком імовірно, що у пацієнта попереково-крижовий остеохондроз.
У деяких хворих спостерігається так званий «синдром кінського хвоста», який пов'язаний зі здавленням пучка корінців, який проходить в поперековому і крижовому відділі хребта. Для такого стану характерні порушення рухової функції ніг, а також різні розлади з боку органів таза.
Остеохондроз поперекового відділу: симптоми четвертій стадії
На даному етапі в процес вже залучаються всі суглоби і міжхребетні зв'язки. Більше того, спостерігається фіброз міжхребцевого диска, при якому всі його елементи заміщуються щільної рубцевої тканиною.
До речі, в цей час стан пацієнтів може покращитися. Але рухливість хребта, попереку і ніг сильно обмежена.
Сучасні методи діагностики
При наявності постійного болю і дискомфорту в попереку варто звернутися до лікаря. Тільки фахівець може визначити поперековий остеохондроз хребта. Діагностика в даному випадку включає в себе кілька етапів.
Для початку лікар проведе загальний огляд, перевірить рефлекси, наявність корінцевих синдромів, а також ступінь рухливості і т.д. Необхідно зібрати повний анамнез, так як в даному випадку важливо не тільки поставити діагноз, а й визначити причину розвитку дегенеративного процесу.
Лабораторні методи діагностики в даному випадку особливого значення не мають. Тому пацієнта в першу чергу спрямовують на рентгенографію хребта. Рентгенівські знімки дозволяють побачити звуження міжхребцевої щілини, а також визначити наявність кісткових наростів і ущільнень на поверхні хребця.
Для більш точної оцінки стану пацієнта проводиться також магнітно-резонансна та комп'ютерна томографія, ці дослідження дають боле ясну картину дегенеративних змін хребта.
З якими ускладненнями пов'язана хвороба?
Ні в якому разі не можна сприймати дане захворювання як щось несерйозне. При відсутності своєчасної терапії пацієнту доведеться зіткнутися не тільки з болями і обмеженням рухливості, а й з більш серйозними наслідками.
Зокрема, дегенерація міжхребетних дисків призводить до формування грижі. Крім того, здавлювання нервових корінців позначається на роботі багатьох органів, включаючи сечовидільну, статеву, а іноді і травну системи. У деяких випадках хвороба призводить до повного паралічу нижніх кінцівок і атрофії м'язів. Зміни при остеохондрозі практично незворотні, тому вкрай важливо вчасно почати терапію.
Медикаментозне лікування остеохондрозу
Тільки лікар знає про те, як лікувати поперековий остеохондроз. При подібному захворюванні терапія підбирається індивідуально, оскільки залежить від багатьох факторів, включаючи й індивідуальні особливості організму пацієнта. У будь-якому випадку варто розуміти, що лікування остеохондрозу - процес тривалий і комплексний.
Безумовно, пацієнтам призначають прийом деяких лікарських засобів. Найбільш часто при даної хвороби використовуються представлені нижче.
- На початкових етапах для лікування використовуються хондропротектори - препарати, які гальмують процес дегенерації хрящових тканин. Найбільш популярними на сьогоднішній день є кошти «Терафлекс», «Колаген ультра», «Флексіново» і деякі інші.
- На другій стадії лікування попереково-крижового остеохондрозу може включати в себе використання протизапальних препаратів, які усувають хворобливість і запальний процес. Зокрема, сьогодні використовуються препарати «Диклофенак», «Індометацин», «Мелоксикам».
- Спазм м'язів усувають за допомогою міорелаксантів: «Мидокалм», «Тетразепам», «Толперизону».
- Місцеві анестетики застосовують при сильному больовому синдромі. Наприклад, біль блокують за допомогою ін'єкцій гідрокортизону і новокаїну.
- Літнім пацієнтам рекомендують приймати мультивітамінні комплекси.
- Терапія включає в себе і судинорозширювальні ліки, які покращують кровообіг і трофіку тканин: «Пентоксифілін», «Актовегін» і т.д.
Інші способи консервативного лікування
Безумовно, позбутися недуги за допомогою одних лише препаратів неможливо. Лікування попереково-крижового остеохондрозу включає в себе й інші заходи. Зокрема, позитивний ефект дає лікувальний масаж. Регулярні сеанси допомагають усунути м'язовий спазм і поліпшити кровообіг в тканинах.
Вкрай важливою є і гімнастика при поперековому остеохондрозі. Комплекс вправ підбирає лікар або фізіотерапевт. Фізкультура допомагає повернути рухливість, поліпшити кровообіг, усунути хворобливість. Природно, заняття повинні бути регулярними. З іншого боку, при наявності гострих болів фізичні навантаження протипоказані, в цей період пацієнтові необхідний суворий постільний режим і носіння спеціального корсета, який знімає навантаження з хребта.
Крім того, використовуються і деякі методи фізіотерапії. Зокрема, досить ефективними вважаються ультрафіолетове випромінювання (Усуває спазм і біль), магнітотерапія, лазеротерапія, електрофорез (допомагають зняти запалення і болючість), а також бальнеолікування.
Коли необхідно хірургічне втручання?
На жаль, далеко не у всіх випадках можливо консервативне лікування, особливо якщо у пацієнта діагностована міжхребцева грижа. Показаннями до хірургічного втручання є також синдром "кісткового хвоста", а також сильне здавлювання нервових корінців.
На сьогоднішній день існує безліч технік проведення подібних операцій. Найчастіше для усунення тиску на судини і нерви проводяться також звані мікрохірургічні, а також ендоскопічні процедури.
