Сізіфова праця: значення і походження античного фразеологізму
Що є наш рідну російську мову? Його неможливо побачити, до нього не можна доторкнутися. Наче й немає його. На щастя, він був, є і буде. Він - та нитка, яка об'єднує сучасників і пов'язує сотні поколінь. Він - та нитка, невидима, але міцна, яка може розтягнутися або сплутати, але ніколи не порветься. Це наш спільний інструмент, покликаний наділяти в форму наші переживання, емоції, думки і почуття. Серед безлічі його прийомів неможливо не відзначити фразеологічні одиниці. Що це? Давайте розберемося ...
Значення фразеологізму «сізіфова праця»
У будь-якій мові, і російський не є винятком, існують так звані фразеологічні одиниці. «Що це і з чим їх їдять?» - Запитаєте ви. Назва мудроване, проте нічого складного, навпаки - цікаво і захоплююче. Фразеологічні одиниці, або фразеологізми, - це готові комбінації слів, стійкі вирази, типу «бити байдики» або «метати бісер перед свинями», які не тільки допомагають мовцеві влучно і яскраво висловити свої думки, емоції і ставлення до подій, але і є істинним окрасою мови. Їх відмінна риса - двозначність, тобто пряме їх значення дивним чином перетворюється в іносказання, нерідко протилежне буквальному прочитанню.
Цікавим з цієї точки зору видається значення такого стійкого сполучення, як «сізіфова праця». Дослівно - згадка про хитрого і виверткий правителя Коринфа, Сізіфа, який після смерті, згідно давньогрецьких міфів, був засуджений богами вічно закочувати на високу гору важкий камінь. Однак образне значення фразеологізму «сізіфова праця» звучить інакше - виснажлива і даремна робота, безплідні зусилля, марна трата сил і часу.
Витоки словесних формул
У всього на світі є свої витоки, свій початок і своя історія. У кожного звуку, у кожної букви, у кожного слова. Ми можемо знати про це, здогадуватися або, навпаки, не мати ні найменшого уявлення. Однак, погодьтеся, краще знати, ніж не знати. І не тільки тому, що так треба, і се піде вам на користь, розширить кругозір, і всі навколо будуть вважати вас інтелектуалом. Ні, зовсім не для цього. А тому, що всяке знання та пошук істини, пошук того, що стоїть, що ховається за кожним вимовленим звуком, дає більш глибоке пізнання, розуміння устрою світу і в кінцевому рахунку самого себе. У мовознавстві, науці про мову, існує особливий напрямок - фразеологія, одним із завдань якої якраз і є вивчення джерел походження тих чи інших образних виразів. Виходячи їх цього, всі фразеологічні одиниці російської мови діляться на споконвічно російські і запозичені.
Запозичені фразеологізми
У російській мові велику групу оборотів складають так звані запозичені фразеологізми, тобто прийшли до нас з інших мов і культур. До них відносяться фразеологічні кальки або полукальки, інакше - вирази, які отримали дослівний переклад при переході з однієї мови в інший і при цьому не втратили свого образного значення: «синя панчоха» - bluestocking (англ.), «Хороша (весела) міна при поганій грі »- faire bonne mine au mauvais jeu (франц.),« рука руку миє »- Manus manum lavat (лат.) і т. д. Особливий клас складають афоризми з біблійно-євангельських текстів, яскраві цитати з зарубіжної літератури, а також крилаті вирази з римської та давньогрецької міфології. Саме до останніх і відноситься розглянута фразеологічна одиниця.
«Сізіфова праця»: значення і походження
Сізіф - у давньогрецькій міфології правитель Коринфа, син бога - повелителя всіх вітрів Еола. Легенда свідчить, що Сізіф був, з одного боку, мудрим і обачним людиною, а з іншого - хитрим, спритним, спритнішим і пронирливим, за що і був згодом покараний. Боги довго терпіли й прощали йому його злодіяння, обманом отримані скарби, розбій. Однак усьому є кінець, і якось до Сізіфові прийшов бог смерті Танат, щоб перепровадити царя в похмуре підземне царство Аїда, де перебувають душі всіх померлих. Не міг Сізіф змиритися з заведеним Зевсом порядком і порушив його, закувавши Таната в кайдани.
Зупинився час на землі, перестали помирати люди, не здійснювалися приношення богам царства тіней, порушилася споконвічна гармонія. Тоді Зевс-громовержець послав безстрашного бога війни Ареса, який звільнив Танатоса і відправив душу Сізіфа під землю в царство Аїда. Але й тут Сізіф НЕ відрікся від себе, від своїх земних пристрастей, не скорився волі богів. Він просив дружину не здійснювати похоронні обряди після його смерті і не підносити богам дари та жертви. Послухалася дружина чоловіка і виконала його прохання. Обурився Аїд і послав Сізіфа на землю, щоб він напоумив свою дружину. Правитель Коринфа з радістю відправився на батьківщину і залишився у своєму розкішному палаці, влаштовуючи нескінченні бенкети і вихваляючись своїми вивертами.
І знову Танат відправився за душею Сізіфа. На цей раз вивернув він душу непокірного людини і відправив назавжди під землю. За свавілля і норовистість призначили боги Сізіфові тяжке покарання - одвічно вкочували на високому стрімкому гору непідйомний камінь. Але не відчайдушні зусилля були страшні, а їх безплідність. Як тільки найхитріший з усіх смертних доходив до самої вершини, камінь неминуче випадав з його рук і з шумом котився вниз. І знову приймається Сізіф за роботу. Через тисячоліття ім'я царя Сізіфа і його нелегку працю, підняття каменя на вершину гори, втрачають своє пряме значення і в сукупності набувають інше, образне, яке, по суті, складається з відношення до описуваних в міфі подіям і з пережитих при прочитанні легенди почуттів та емоцій . Виходить, в російській мові «сізіфова праця» - фразеологізм, вторинний сенс якого - це марні зусилля, безглуздий працю, одвічні муки.
Інші мови
Як правило, античні крилаті вирази - це інтернаціональні звороти. «Сізіфова праця» - безплідний працю - не виняток. Дана фразеологічна одиниця має свої аналоги в англійській мові - Sisyphean labours, у французькому - le rocher de Sisyphe, у грецькому - Sigma-iota-sigma-? Phi-epsilon-iota-omicron-? Rho-gamma-omicron-, і в багатьох інших. Цікаво відзначити, що в перерахованих мовах вона зберігає образ непокірного царя Сізіфа, на основі якого і виникло образний вислів, а значить, повністю зберігається і його сенс, і лексико-граматичний лад. Сізіфовою працею у всіх мовах і культурах позначається безнадійна підприємство, марна трата часу, марне заняття.
