Система національних рахунків, визначення, показники
Трохи історії
У радянський час для проведення аналізу та характеристики макроекономічних процесів застосовувалася особлива система показників, яка іменувалася балансом народного господарства. Вона грунтувалася на концепції марксизму, який припускав, що вся економіка будується на суспільній формі власності, плануванні, здійснюваному виключно «зверху». З розпадом СРСР нашій країні довелося перейти до іншої системи, якою стала СНС. Тут застосовуються важливі прийоми, характерні для бухгалтерського обліку, а також спостерігається аналогія в цілях. Яскравим прикладом цього є подвійний запис всіх здійснюваних операцій.
Система національних рахунків. Характеристика, структура
Насамперед, доцільно почати з визначення поняття. СНР є сучасною інформаційною системою, покликаної забезпечити органам державної влади взаємопов'язані дані про різноманітні показниках макроекономіки, які необхідні для регулювання всієї економіки країни та формування її політики. Система національних рахунків може функціонувати лише у випадку бездоганного дотримання певного набору положень. Перш за все, якщо мова йде про виробництво, то в нього включаються всі види діяльності господарюючих суб'єктів, спрямованих на виготовлення і збут товарів, робіт або послуг. Не менш важливим є визначення такої економічної категорії, як «доходи». Система національних рахунків розглядає дане поняття, як максимальна кількість грошових коштів, які здатні витратити споживачі на придбання продукції. Причому при цьому необхідно дотримання однієї важливої умови - індивід не повинен зменшувати обсяг накопиченого багатства або приймати на себе якісь фінансові зобов'язання. Третє положення методології передбачає угруповання всіх наявних господарюючих суб'єктів в 5 основних груп. Кожна з них має уніфікованим набором рахунків, які призначені для реєстрації фінансових операцій, пов'язаних c виробництвом, накопиченням доходів, їх перерозподілом, придбанням активів, а також різного роду зобов'язань. Основою системи національних рахунків є безпосередньо самі рахунки, а також таблиці балансові. У перших знаходять відображення активи, зобов'язання господарюючих одиниць і різноманітні операції. Рахунок - двостороння таблиця, в якій рівність досягається за рахунок балансує статті. Саме вона є показником макроекономіки. Завдяки цьому з'являється можливість ув'язування всіх рахунків в одну велику систему, а також переходу від 1 до іншого.
Показники системи національних рахунків
Всі вони знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою і в якійсь мірі доповнюють один одного. Система національних рахунків передбачає проведення розрахунку показників на основі загальних принципів, описаних в методології. Прикладом служить ВВП, який показує обсяг вироблених товарів або наданих послуг резидентами даної держави протягом якогось конкретного часового проміжку. Не менш важливий ВНД, який відображає ту кількість первинних доходів, яке отримано громадянами країни в результаті створення першого показника. Далі слід згадати ВНРД. Це в цілому сукупність як доходів, отриманих при первинному розподілі, так і при вторинному. Наступний показник - кінцеве споживання. Включає однойменні витрати.