Як розрахувати трудомісткість: формула проста
Трудомісткість (формула якої дозволяє розрахувати, скільки праці буде вкладено в той чи інший комплекс робіт) допомагає виявити структуру витрат часу і сил. Також вона дає можливість визначити, наскільки може зрости продуктивність роботи, щоб забезпечити найбільш раціональне використання людських ресурсів і сил.
Як розрахувати трудомісткість?
Найчастіше вона представляється як показник, який вказує на суму витрат праці (за деякий період часу), що були витрачені на виробництво однієї одиниці товару або проведення однієї робочої операції.
Трудомісткість, формула розрахунку якої допомагає встановити пряму залежність між трудовими затратами і обсягом виробленої продукції, розраховується таким чином:
- Q = T: V.
Як розшифрувати розрахунок трудомісткості?
У вищенаведеній формулі основну задачу бере на себе Q. Ця змінна і є тією кількістю витрат на одиницю, яку виробляють за годину. При цьому слід розуміти, що розрахунок трудомісткості - справа досить складна і потребує особливої уваги. Справа в тому, що на сьогоднішній день існують різні її види, які розраховуються за допомогою різних формул.
Види трудомісткості
У сучасному світі існує вісім її окремих видів, розрахунок кожної з яких відрізняється використанням абсолютно іншої формули. При цьому більшість людей, які стикаються з даною проблемою, намагаються насамперед визначити, який вид їм необхідно розрахувати.
Трудомісткість поділяється на:
- Технологічну.
- Обслуговування.
- Виробничу.
- Управління.
- Повну.
- Нормативну.
- Фактичну.
- Планову.
Технологічна, виробнича і повна трудомісткості
Технологічний вигляд, формула якого лише в деякій мірі відрізняється від класичної, може бути визначений тими витратами праці, які були вироблені і працює погодинно, і відрядниками. Крім цього, величину можна без проблем розрахувати за допомогою виробничих операцій, готових виробів, окремих деталей і вузлів.
Виробнича трудомісткість, формула якої визначається за допомогою розрахунку праці допоміжних і основних робітників, являє собою сукупність технологічного її виду з обслуговуванням.
Повна трудомісткість, формула якої виглядає наступним чином:
- Q повн. = T вспом.раб. + T осн.раб. + T раб.упр. = Q упр. + Q произв.,
дозволяє відобразити в собі всі затрати праці для виготовлення однієї одиниці продукції. Вона є найбільш серйозною.
Трудомісткості обслуговування та управління
У трудомісткість обслуговування можна внести всі ті витрати праці, які були вироблені допоміжними робітниками. При цьому всі співробітники повинні бути зайнятими в сферах обслуговування виробництва цілком. Розрахунок такої ємності праці проводиться за допомогою всіх операцій, виробів і послуг.
У трудомісткість управління внесені витрати праці охорони, фахівців і керівників. При цьому труди кожного з них будуть розраховуватися по-різному. Ті витрати праці, які безпосередньо пов'язані з виготовленням вироби, будуть ставитися саме до цих виробів, та ж частина, яка не пов'язана з ними, буде ставитися до пропорційної продуктивності.
Нормативна, фактична і планова трудомісткості
Нормативна трудомісткість, формула якої розраховується за допомогою головних норм праці (Часу обслуговування, часу виробітку, чисельності і т. Д.), Дозволяє визначити загальну величину витрат часу і сил, які необхідні для створення якого-небудь виробу або ж всієї програми повністю.
Під фактичною трудомісткістю розуміється така, формула якої вносить в себе всі ті витрати праці, що вже були зроблені. При цьому береться до уваги обсяг роботи або випуск продукції.
Планова трудомісткість трохи нижче, ніж нормативна. Але при цьому в неї входять заплановані витрати, які завжди повинні мати місце, коли щось виробляється.
Трудомісткість робіт (формула якої кожен раз визначається за допомогою розрахунку витраченого часу на виробництво однієї одиниці) дозволяє виміряти продуктивність і тим самим виявити резерви можливого зростання.
Що таке продуктивність праці?
Трудомісткість (формула розрахунку якої була розглянута вище) часто впливає на виготовлення товару або проведення операції. Поняття продуктивності праці включає в себе показники плідності діяльності всіх працівників підприємства. Її при цьому можна виміряти за допомогою кількості виконаної роботи (виготовлених виробів або наданих послуг), яка була зроблена за деякий певний час. При цьому за допомогою даного поняття можна визначити, наскільки добре працівник справляється з необхідністю створювати за допомогою своєї праці товари, послуги та іншу продукцію за годину, тиждень, місяць, рік і т. Д. У сучасному світі то кількість роботи, яке було вироблено одним працівником, прийнято називати окремим поняттям - "вироблення". За допомогою показників вироблення власник підприємства може виміряти ту роботу, яку провів кожен співробітник у певний період часу. При цьому немає особливої різниці, чи було це надання послуг або виробництво товару.
Вимірювачі продуктивності праці
Серед найголовніших вимірників варто виділити такі:
- Вартісні - в цьому випадку використовується так званий індексний метод, коли зіставляється продуктивність за різні періоди часу.
- Натуральні - вони можуть застосовуватися тільки в тому випадку, якщо підприємство тривалий період часу виготовляє всього лише один вид продукції.
- Умовно-натуральні - можуть бути застосовні навіть у тому випадку, якщо на підприємстві виготовляється різноманітна продукція. Але в цьому випадку один її вигляд буде обраний як умовного, і вся інша продукція буде зводиться до цього коефіцієнту.
- Трудові - вони застосовні в тому випадку, якщо необхідно розрахувати продуктивність праці в різних підрозділах одного підприємства.
Продуктивність праці можна без проблем розрахувати за допомогою спеціальної формули:
- П = О: Ч,
де "О" означає обсяг виконаної роботи одним співробітником за певну кількість часу, а "Ч" є загальним числом всіх працівників, які працюють на даному підприємстві.
Щоб продуктивність праці можна було визначити якомога точніше, фахівці рекомендують звернути увагу на деякий важливі вимоги. Серед них слід виділити такі:
- Враховуйте весь праця, витрачена на один певний вид робіт.
- Слід обов'язково усувати можливі спотворення, які можуть бути пов'язані з деякими відмінностями в ємності праці.
- Виключіть можливість підрахунку витрат праці повторно, коли враховується минулий працю.
- Порівнюйте можливі зміни в продуктивності праці у зв'язку із збільшенням або зменшенням середньої заробітної плати працівника.
Іноді в зарубіжній практиці, крім продуктивності праці, використовують термін "показник продуктивності". Щоб розрахувати його, слід брати до уваги не тільки витрати праці на виготовлення тієї чи іншої продукції, а й ті ресурси, які були використані в процесі виготовлення (це може бути земля, оборотний і основний капітали).
