Філософія Гегеля: основні принципи та ідеї
Філософія Гегеля: подібності та відмінності
Як і вчення великого Канта, вона підтримує ідеї свободи особистості людини, поважає поняття законності і порядку, в той час як держава здійснює розумне управління суспільством. Цих двох відомих людей об'єднує різка неприязнь до насильства і рабства, громадському сваволі і феодальному гніту. Подібний світогляд сформувалося під впливом раціоналізму Декарта, вчення Шеллінга, а також матеріалізму Дідро. Деякі поняття стали визначальною основою, якою наділена німецька класична філософія. Гегель відрізнявся від інших мислителів тим, що не намагався пояснити за допомогою філософської думки всі явища і процеси, що протікають як у природі, так і в суспільстві. Навпаки, все суще він сприймав, як чисті образи мислення. Згідно такому вченню, Бог є лише мислячим розумом, який досяг досконалості, але який не підпорядковує собі світогляду інших об'єктів. Основа філософії полягала в пізнанні самого себе, в той час як природа і навколишній світ представлялися лише оболонкою діалектичної дійсності.
Діалектична філософія Гегеля
Вона є яскравим досягненням німецької філософії, оскільки саме цей прославлений учений представив історичний, природний і духовний світ як складові одного процесу, який знаходиться в постійному русі, зміні та перетворенні, а також вдосконаленні та розвитку. Крім того, Гегель намагався зрозуміти характер взаємних внутрішніх зв'язків між ними. Це дозволило привести діалектичне світорозуміння до систематичної формі, що й лягло в основу однойменного методу дослідження.
Принципи діалектичного способу мислення
Філософія Гегеля являє собою систематизований перехід від абстрактного до конкретного. Цей процес і є головним методом пізнання за рахунок розвитку навичок і поглиблення знань. Все це об'єднує в собі загальне і особливе вчення. 
Принцип системності, в свою чергу, дозволяє розглядати навколишній світ як єдину цілісну структуру, складові якої тісно пов'язані між собою. Таким чином, розвиток відбувається у всій системі відразу, а не в її окремих частинах. Відповідність елементів один одному є важливим чинником, який визначає не тільки розвиток конкретного елемента, але і ступінь вдосконалення системи в цілому. Філософія Гегеля включає в себе також принцип історизму, який передбачає, що всі об'єкти пізнання - це результати зміни системи. Суперечності в такому випадку постають у формі причин розвитку того чи іншого явища або процесу.
Основні ідеї
Філософія Гегеля характеризується наступними поняттями:
1. Загальність - початкова та кінцева точка пізнання.
2. Існування суб'єктивного, об'єктивного і абсолютного духу як ступеня відторгнення абсолютної ідеї.
3. Заперечення заперечення: спадкоємність у зміні нового під впливом старого.
4. Тріада (теза, антитеза і синтез) як універсальна ілюстрація всякого процесу вдосконалення.
