Особливості античної філософії: антропологизм, гуманізм, науковість
Введення
Історія античної філософії включає в себе величезний хронологічний період, що нараховує, за приблизними оцінками, десять століть - від шостого століття до нашої ери до шостого століття першого тисячоліття після народження Христа. Прийнято вважати, що саме в Стародавній Греції ця наука досягла своїх перших істотних успіхів.
Основні проблеми античної філософії
Аналізуючи основні проблеми античної філософії, можна прийти до висновку, що саме тоді і сформувалися основні напрямки цієї науки, в рамках яких вона згодом і розвивалася. Сюди можна віднести такі питання, як людина і сенс його життя, будову Всесвіту і навколишнього світу, взаємовідношення суспільства і держави, а також пізнання і самопізнання.
Мілетська філософська школа
Особливості античної філософії стали виявлятися вже на зорі її існування. Так, перші грецькі філософи - представники так званої мілетської школи - у своїх роботах активно використовували знання, отримані від єгипетських або вавилонських учених. При цьому роботи вихідців з острова Мілет відразу стали носити досить глибокий і узагальнюючий характер.
Вплив на античну філософію природничих наук
Однією з характерних рис робіт першого давньогрецьких філософів стало активне використання ними даних природничих наук. Це проявлялося, наприклад, в тому, що всі явища Фалес, Анаксимен і Геракліт прагнули пояснити з матеріальної точки зору. Зокрема, перший з них вважав, що всі події в навколишньому світі так чи інакше пов'язані з водою, Геракліт - з вогнем, а Анаксимен - з повітрям.
Роль суспільства в роботах античних філософів
З усією силою особливості античної філософії проявилися в роботах найвідоміших учених - Сократа, Платона і Аристотеля. Саме вони вперше висловили думку про те, що головне призначення людини полягає в активній участі в суспільному і політичному житті своєї держави. Саме політиці ці філософи приділяли значну частину своїх робіт.
Космологія античної філософії
У той же час джерелом і об'єктом для наслідування в плані устрою суспільного життя і Платон, і Аристотель вважали світовий порядок. Саме зі своїх уявлень про Всесвіт і космосі, вони черпали поняття про «ідеальних» і «неідеальних» державах. Саме в такій глибокій зв'язку між навколишнім світом і громадським життям виявляються особливості античної філософії.
Антропологічний аспект античної філософії
Нарешті, говорячи про давньогрецьких і давньоримських філософів, не можна не торкнутися їх розуміння сутності людини. Природно, воно змінювалося з часом, однак практично всі вчені визнавали духовну сутність людей. На їхню думку, саме душа - це те, що самим кардинальним чином відрізняє людину від тварини. У той же час Аристотель наполягав, що найбільш повно розкрити свої таланти і здатності люди можуть тільки в суспільстві, активно беручи участь в управлінні державою. Саме таке з'єднання духовності і вимога активної громадської позиції становить наріжний камінь всієї філософії періоду античності.
Висновок
Таким чином, особливості античної філософії включають в себе її яскраво виражений антропологічний характер, сприйняття світу в першу чергу з матеріалістичних позицій, а також прагнення спонукати людей активніше брати участь у суспільно-політичному житті.
