Як створюється висока грядка своїми руками
Як полегшити роботу при вирощуванні овочів? Це питання задають багато дачники і власники присадибних ділянок. Варіантів багато. Засоби для механізації допомагають виконати роботу по перекопке землі. А що зробити, щоб дачникові не доводилося постійно нахилятися для виконання робіт з рослинами? Застосування високих грядок змінює висоту, на якій людина обслуговує свій город.
Невелика історична довідка появи технології вирощування в бочках
Городництво відрізняється від інших видів діяльності в рослинництві тим, що догляд за овочами вимагає регулярного проведення різного виду робіт з моменту посадки (посіву) до закінчення збирання. Це саме трудомістке напрямок у сільському господарстві. Бажання полегшити працю завжди змушувало овочівників шукати способи реалізації поставленого завдання. Найпростішим рішенням виявилося використання відслужили свій вік бочок. Їх наповнювали землею, а потім висаджували рослини. Ще наприкінці XVIII століття в Тверській губернії була випробувана технологія використання Бондарский виробів для вирощування капусти і ріпи. Навіть газети обох російських столиць написали цікаві статті. Катерина Велика, здійснюючи вояж до нових земель (Крим), відвідала садибу поміщика Селіверстова і особисто покуштувала свіжих овочів з бочки. Вона вказала князю Потьомкіну на цей цікавий досвід, той пообіцяв «докласти всіх своє старанність на поширення цього корисного справи за Великою, Малої і Білої Росії». Подекуди йому вдалося прищепити настільки корисне починання. На Херсонщині та в Криму за малюнками Потьомкіна були виготовлені сотні діжок, в яких місцеві селяни почали вирощувати городні рослини. Особливо вдавалися томати (їх імператриця просто обожнювала) і баклажани.
Поява високих гряд в Росії
Князь Потьомкін був досить кмітливим людиною, він запропонував використовувати не бочки, а зі стовбурів дуба виготовити зруби довжиною 5 аршинів, шириною 2 аршини і заввишки 1 аршин з вершком. За його указом в Царському селі були підготовлені 8 подібних конструкцій. Повернувшись з півдня, імператриця оцінила талант свого фаворита. Місцеві селяни також побачили для себе потрібну справу, для деяких з них висока грядка (своїми руками їх стали виготовляти багато домашні умільці) стала основним видом заробітку взимку. Вони їх навіть виставляли на продаж. Модне винахід побачили посли із Заходу. Ідея була швидко скопійована і передана європейським країнам. Все виходило досить вдало, городи на подібних грядках давали високий урожай, але в ті роки не знали про необхідність щорічної заміни рослин (сівозміні). Через два-три роки успішного городництва врожайність різко знижувалася, розвивалися хвороби рослин. Талановита ідея більшості здалася неефективною, тому про неї забули.
Поширення російського досвіду в Європі
Вже на початку XIX століття в ряді земель Голландії, Німеччини та Франції городництво на піднятих над землею грядках показало свою перевагу над звичайним землеробством. Поява нових будівельних матеріалів допомогло полегшити спорудження городів по-новому. Особливо ця технологія сподобалася голландцям: свої знамениті тюльпани вони почали вирощувати в оранжереях, де високі грядки своїми руками виготовлялися десятками. Німці першими запропонували використовувати для створення стінок браковану черепицю. На їхніх городах і клумбах такий спосіб вирощування сільгоспкультур поширювався повсюдно. У Мюнхені була випущена брошура під назвою «Висока грядка своїми руками, керівництво до дії», вона користувалася великою популярністю (сьогодні збереглися лише кілька примірників цієї цікавої книги). Французи, а потім і англійці перевели корисне видання на свої мови і видали посібник з городництва на високих грядах.
Високі гряди в XIX столітті в Росії
У 1815 р граф Орлов привіз французьку книгу про городництві в Росію. Після посилання (учасник грудневого заколоту 1825) в Калузьку губернію він почав займатися сільським господарством. У своєму маєтку він навчав селян того, як створюється висока грядка своїми руками. У російській пресі XIX століття періодично друкувалася інформація про нову технологію городництва. Навіть у модному жіночому журналі «Жіночий вісник» давалися рекомендації з приводу того, як правильно здійснювати оформлення грядок. Журнал «Хлібороб» періодично давав поради з городництва. У ньому І.Є. Овсинський написав кілька цікавих статей з органічного землеробства. Ідея вирощування овочів на постійному місці, піднесеному над рівнем землі, припала йому до душі. Тут легко було реалізувати принципи безвідвальної обробки ґрунту, що є однією з основ екологічного обробітку землі. Одна з його статей 1892 називалася «Висока грядка своїми руками - шлях підвищення родючості земель Росії». Будучи вченим-практиком, Овсинський намагався прищепити свої знахідки в сільському господарстві Росії. Його ім'я залишилося в пам'яті як ім'я засновника потрібного напрямку з підвищення родючості землі.
Відродження високих гряд в нашій країні
Публікації про високі грядках для вирощування овочів на дачах та присадибних ділянках поновилися в середині вісімдесятих років. У них висвітлювався німецький досвід за новою технологією обробітку рослин. Кілька цікавих статей описували процес під загальною назвою: «Висока грядка своїми руками». Досить докладний виклад дозволило дачникам виготовити їх на своїх ділянках. Сьогодні ця технологія досить широко застосовується для вирощування овочів у відкритому і захищеному грунті.
Як створити високу грядку своїми руками
Необхідно врахувати, що висока грядка створюється не на один рік. Вона прослужить протягом декількох років. Тому критерії вибору місця для її розміщення можуть бути визначені так:
- місце повинне мати сонячне освітлення не менше 6 годин на день;
- підхід до грядці повинен бути з усіх боків. Допускається будівництво біля стіни, але в цьому випадку грядка буде вже, ніж при двосторонньому підході;
- рекомендована висота грядок знаходиться трохи нижче пояса, щоб не нахилятися при виконанні основних робіт;
- довжина не обмежена, а ширина при двосторонньому підході становить близько ста двадцяти сантиметрів, при односторонньому підході - близько дев'яноста сантиметрів.
Щоб виконати всі рекомендації, необхідно визначитися з матеріалом для виготовлення високою грядки. Німці пропонують використовувати азбоцементні листи хвилястого профілю. Вони не схильні до гниття, володіють необхідною жорсткістю і легко монтуються на ділянці.
Створення родючого шару ґрунту на високій грядці
Щоб створити високий родючий шар, в нижню частину грядки закладаються органічні компоненти тривалого гниття, наприклад, гілки, залишки колод і т. П. Рекомендують навіть застосовувати газетний папір, яка поглинає вологу і може утримувати її протягом певного періоду часу. Наступні шари формуються висотою близько 15-20 см. Вони повинні бути грунтовими, органічними і піщаними. Їх чергування дозволить у майбутньому створити потужний ґрунтовий шар, де коренева система рослин буде знаходитися в найсприятливіших умовах. Будуть гарантовані зручний полив і фільтрація в ґрунт повітря. Трудомісткість, звичайно, висока. Але така грядка дозволить протягом тривалого терміну давати високий урожай овочів. Для середньої смуги Росії над подібною конструкцією нескладно створити і пристрої, що захищають грунт від зовнішніх впливів негоди.
