Сільське господарство Китаю сьогодні
Загальні положення
В даний час населення цієї величезної країни забезпечує себе продуктами харчування самостійно. За масштабами виробництва сільське господарство Китаю вважається одним з найбільших у світі. Велика територія і різноманітні кліматичні умови дозволили створити ефективний комплекс агротехнічних систем. За даними міжнародних рейтингових агентств, тут вирощується більше п'ятдесяти видів зернових культур. Широко поширене вирощування овочів і фруктів. Число городніх культур - більше 80-ти найменувань. А в садах вирощується понад шістдесят видів фруктів.
Географічні особливості
Овочі та фрукти у великих обсягах поставляються на експорт. Оскільки сільське господарство Китаю покликане вирішувати найважливіші завдання, то тут широко розвинена порайонна спеціалізація. Так, в субтропічних районах Китаю вирощуються апельсини, мандарини, ананаси та інші види фруктів. У західних районах, на Тибеті, населення займається тваринництвом. Тут вирощується велика рогата худоба, вівці, кози і коні. Землі північних провінцій використовуються для вирощування пшениці, кукурудзи та сої. На Північно-китайської рівнині врожаї зернових, олійних культур і тютюну знімаються два рази на рік.
Структура сільського господарства
Основну частку в загальному обсязі сільгосппродукції займає рослинництво. Головними продовольчими культурами вважаються рис, пшениця і кукурудза. До них можна додати гаолян, просо та сою. Сільське господарство Китаю традиційно зорієнтована на вирощування рису. Під його обробіток відведено більше двадцяти відсотків посівних площ. Фахівці підрахували, що за всю історію його плекання тут виведено більше десяти тисяч сортів цієї культури. Сформовані регіональні типи сільського господарства дозволяють вирощувати у великих обсягах технічні культури. Перше місце в даному переліку займає бавовна.
Агропромисловий комплекс
Протягом всієї історії держави сільське господарство Китаю розвивалося в умовах дефіциту сільгоспугідь. Щоб вирішити продовольчу проблему, потрібно було переходити до інтенсивних способів ведення господарства. Впроваджувати нові технології обробки землі, проводити її рекультивацію. Досягти цих цілей можна тільки за допомогою обробної техніки та мінеральних добрив. У короткий період на території країни були побудовані і введені в дію більше десяти заводів з виробництва сечовини. Ці заходи призвели до того, що врожайність всіх полів була підвищена в кілька разів.
Висновок
Крім того, що підвищилася врожайність, Китай став найбільшим експортером азотних добрив. В результаті зростання врожайності полів стало розвиватися тваринництво. Виробництво свинини за короткий період збільшилася майже в два рази. У цьому контексті треба зауважити, що трудові ресурси в сільському господарстві стали більш кваліфікованими. В даний час на зміну мотиці прийшов трактор. Підвищення продуктивності праці в аграрному секторі вважається важливим державним завданням. В першу чергу, це пов'язано із зростанням промислового сектора економіки. На вдосконалення цієї сфери витрачається значний обсяг фінансових коштів.
