Внутрішньовенна ін'єкція: переваги, необхідний інструментарій і техніка
Внутрішньовенна ін'єкція на сьогоднішній день є однією з найбільш поширених медичних маніпуляцій. Незважаючи на відносну простоту, її неправильне виконання часто призводить до неприємних наслідків. При цьому внутрішньовенна ін'єкція володіє відразу декількома перевагами.
Основні плюси
Як вже зазначалося, дана медична маніпуляція вельми поширена. Справа в тому, що в деяких випадках внутрішньовенна ін'єкція дійсно здатна врятувати людині життя. Це обумовлено в першу чергу тим, що в даному випадку лікарський засіб не буде тривалий час всмоктуватися в кишечнику, а відразу надходить у кровоносне русло. Надалі воно потрапляє саме туди, куди необхідно. У кінцевому підсумку це призводить до того, що лікаря не доводиться збільшувати дозування препарату, при цьому страждаючи питанням про те, чи надійде він у належній кількості в "орган-мішень" чи ні. Природно, що при такому розкладі внутрішньовенна ін'єкція виявляється досить корисною і для самого пацієнта. Справа в тому, що великі дози багатьох лікарських препаратів негативним чином впливають на ті чи інші органи. Найбільшою мірою зазвичай страждають нирки і печінку. Саме вони займаються очищенням крові від різного роду шкідливих і чужорідних речовин. Як раз печінку і нирки виводять частину введених лікарських засобів, знижуючи їх концентрацію в кров'яному руслі. З одного боку, це виявляється дуже корисним, адже в кінцевому підсумку їм слід покинути організм людини, а з іншого, медики практично ніколи не в змозі в точності розрахувати, яка саме частина препарату змогла чинити корисний вплив. Ще одним помітним перевагою, якою володіє внутрішньовенна ін'єкція, є швидкість настання лікувального ефекту. Справа в тому, що лікарський препарат, введений таким чином, починає діяти практично відразу. Часто саме так і вдається врятувати пацієнта в найскладніших ситуаціях.
Інструментарій
Для введення препаратів сьогодні все частіше застосовуються саме внутрішньовенні ін'єкції. Техніка проведення даної процедури передбачає необхідність застосування відразу декількох інструментів. У першу чергу мова йде про пластмасовому шприці і сталевий (іноді платинової) голці. Крім цього, зазвичай використовується антисептичний засіб, а також невелика кількість вати. У деяких випадках у вену вставляють катетер, і тоді відпадає необхідність у застосуванні голки.
Техніка виконання
Кожен медичний працівник, будь це лікар або ж медсестра, повинен знати про те, як робити внутрішньовенні ін'єкції. Справа в тому, що необхідність в їх проведенні може виникнути в будь-який момент. Для початку слід "насадити" голку на шприц. Після цього антисептиком змочують шматочок вати і обробляють шкіру в тій області, куди буде виконуватися внутрішньовенна ін'єкція. Після цього розкривається ампула, з неї набирається лікарський засіб. Надалі необхідно видавити з шприца повітря шляхом натискання на поршень доти, поки з голки не покажеться крапелька ліки. Потім відбувається сам укол. Вводити голку необхідно спочатку під більш тупим, а після проходження шкірного бар'єру - більш гострим кутом. Якщо виникне відчуття "провалу" голки, то це означає, що медпрацівник потрапив в просвіт вени. Надалі необхідно поступово вводити лікарський засіб. Перед вилученням голки потрібно накрити місце уколу ваткою, просоченої антисептиком. Після цього можна виводити інструмент. При цьому пацієнту слід зігнути руку в ліктьовому суглобі (Якщо внутрішньовенна ін'єкція здійснювалася в ліктьові вени).
