Типологія держави по а. Тойнбі і к. Марксу
Типологія держави являє собою певну наукову класифікацію держав згідно з їх властивостей, які характеризують загальні закономірності суспільного розвитку, політико-правового устрою та функціонування.
Марксистська типологія держави і права
Його засновники - К. Маркс, Ф. Енгельс, пізніше В. Ленін - бачили історичний 
процес як безперервну конфронтацію суспільних класів, а саме суспільство - як результат розвитку виробничих сил і розподілу матеріальних благ. Їх типологія держави, відповідно, грунтувалася на таких же умовах виробничого розвитку та балансу класових сил в країні. Виділялися наступні типи (або формації):
Рабовласницьку державу, основою всієї економічної системи якого були раби. Мова йде про античних Греції та Римі. Рабство було присутнє, звичайно, і в інших країнах: Сходу, пізнішої Європи, але воно ніде більше не було настільки визначальним фактором виробництва.
Феодалізм, основою якого були васально-сеньориальная система, земельні подарували за службу, кріпосне селянство і натуральне господарство.
Капіталізм, що виник в Європі в новий час і характеризувався високим розвитком товарно-грошових відносин, розшаруванням суспільства на власників засобів виробництва і працівників.
Соціалістична держава, яка представлялася його теоретикам вищою формою розвитку людського суспільства. Однак при практичних спробах побудови відкрився цілий ряд недоліків.
Цивілізаційний підхід до типології держави
Родоначальником даної концепції став А. Тойнбі, після чого її розвивали ряд його послідовників. Вона припускає, що основним критерієм у класифікації держав і суспільств повинен бути їх культурно-духовний чинник. Тобто, вчені бачили людську історію як сукупність безлічі різних цивілізацій зі своєрідними традиціями, звичаями, світоглядом, колективними архетипами і так далі. Тойнбі в цілому ряді своїх праць виділяв спершу більше сотні таких цивілізацій, проте зрештою скоротив їх до двох десятків. Серед них індійська, єгипетська, антична, китайська, арабська, далекосхідна, середньовічна європейська і так далі. У своєму розвитку кожна цивілізація, на думку автора, проходила три етапи:
а) народження та раннього розвитку;
б) апогею;
в) заходу.
Інші підходи
Дві описані концепції є найпопулярнішими в процесі класифікації держав. Однак є й інші. Так, наприклад, існує типологія держави, яка спирається на економічний розвиток. Така концепція виділяє такі види:
Розвивається держава. Таким політкоректним терміном сьогодні називають
бідні країни третього світу, які ще навіть не вступили в свою стадію науково-технічного прогресу, а тому їх виробництво характеризується примітивним укладом і переважною сільськогосподарським сектором. Часто такі країни є попросту сировинними придатками більш розвинених «партнерів».Індустріальна держава. Зазвичай характеризуються високим рівнем розвитку промисловості, насамперед, важкою. До недавнього часу саме ця характеристика була гарантом успішного розвитку країни. Однак передові країни планети пару десятків років тому вступили в новий етап.
Розвинуте (постіндустріальне держава). Суспільства таких держав ще називають інформаційними. Рівень технологічного розвитку тут настільки високий, що у виробництві може бути зайнята лише невелика частина населення. Решта звільняється для невиробничих завдань різного характеру: інтелектуальної діяльності, сфери послуг і т.д.
Інша типологія держави ґрунтується, наприклад, на політичному режимі. Їх ділять на демократичні, авторитарні й тоталітарні. Існує і безліч інших концепцій, що беруть за основу яку-небудь характеристику: форма правління, ставлення до релігії, панівна ідеологія і так далі.
