Підсумки першої світової війни для османської імперії
До 1914 р колись велика Османська імперія відчувала глибоку системну кризу. По суті, це була вже напівколоніальних країна, яка загрузла в боргових зобов'язаннях перед західними кредиторами. Крім того, національно-визвольні рухи в імперії, що набирали оборот з початку 19 століття, привели в підсумку до істотної втрати територій та постійному втручанню у внутрішні справи імперії з боку великих держав.
Становище країни напередодні війни
До початку Першої світової війни Османська імперія підійшла з надзвичайно тяжким вантажем у вигляді младотурецкой революції, поразки у італо-турецькій війні і двох важких Балканських війнах. Крім того, положення Туреччини на міжнародній арені ускладнювалося невгаваючою вірменським питанням, який дозволяв великим державам знову і знову чинити тиск на османів під приводом захисту християнського населення країни. У цих умовах тріумвірат младотурків на чолі з Енвером-пашею бачив єдиним шляхом виходу з кризи вступ до нової, масштабну війну, яка звільнила б Туреччину від зобов'язань за кредитними боргами і зуміла б переформатувати все стан речей в регіоні.
Початок війни
Як відомо, Перша світова війна була класичним блоковим протистоянням. До 1914 р на континенті оформилося два потужних військово-політичних табори: Антанта у складі Британії, Франції і Росії, і блок центральних держав - Німеччина і Австро-Угорщина. Османська імперія в цих умовах стала суб'єктом, який на свій бік намагалися перетягнути як одні, так і інші. У самому младотурецком уряді не було впевненості в доцільності вступу у війну, були й такі, хто ратував за блок з Антантою, але безумовний лідер в уряді імперії - Енвер-паша - був орієнтований виключно на кайзерівську Німеччину. Та й у самому Берліні не приховували своїх амбіцій на цей рахунок, вкладаючи кошти в інфраструктуру Османської імперії, прокладаючи мережу залізничного полотна по всій імперії і займаючись перенавчанням та переоснащенням значно відстав турецької армії. Таким чином, шлях османів був вирішений: жовтень 1914 став датою вступу турків у війну на боці центральних держав, що через 4 роки багато в чому визначило підсумки Першої світової війни в плані пристрою післявоєнного світу.
Хід бойових дій
Беручи до уваги розміри Османської імперії, слід було чекати, що країні доведеться воювати на кілька фронтів. Перша масштабна операція османської армії сталася на кавказькому фронті. Енвер-паша особисто мав намір керувати битвою, що увійшла в історію під назвою Сарикамишской операції. За планом вона повинна була сприяти просуванню турок вглиб російського Закавказзя, однак серйозні прорахунки командування, сувора зима, слабке постачання армії і лояльність вірменських частин османської армії по відношенню до наступала російської армії зробили свою справу. Наступ, яке мало ознаменуватися гучною перемогою, завершилося повним крахом 3-й османської армії. Ініціатива на східному театрі перейшла в руки російської армії. Не більше райдужно йшли справи і на Близькому Сході, де британці окупували нафтоносні райони Іраку, а наступ Джемаль-паші захлинулося, по суті, так і не розпочавшись. 1915 НЕ привніс в хід Першої світової війни для османів нічого нового. Відступ тривало по всіх фронтах. Єдиною світлою плямою для турків став розгром франко-британських сил в зухвалої Дарданелльской операції: цей успіх змусив оборонялися повірити у власні сили. Подальший хід війни складався для турків за схожим сценарієм. Лише дві російські революції 1917 р стали променем надії для турків. Вакуум, що утворився після відходу російської армії швидко заповнили османи, які, крім втрачених територій, повернули собі Карс, Ардаган, Батум і стали просуватися в Азербайджан. Це були єдині моменти, які могли якось компенсувати для турків підсумки Першої світової війни. 1918 же рік став повним крахом для османів, і імперія вийшла з війни поваленої.
Підсумки Першої світової війни
Закінчення Першої світової війни фактично поклало край існуванню однієї з найбільших імперій в історії людства. 30 жовтня 1918 між Османською імперією та країнами Антанти було підписано Мудросське перемир'я. Після його підписання трапилася окупація Константинополя, імперію стали готувати до розділу. Севрський мирний договір, підписаний з країнами Антанти 10 серпня 1920, передбачав повний розділ Османської імперії. 
Лише мала частина території повинна була залишатися в складі турецької держави. Це призвело до народних хвилювань. Війна за незалежність Туреччини 1919-1922 рр. була в самому розпалі, її лідер і ідеолог М. К. Ататюрк був головним противником ратифікації Севрського світу. У підсумку, вкинувши всіх ворогів нової Туреччини, армія Ататюрка оголосила про створення Турецької республіки, з представниками якої був підписаний новий варіант мирного договору - Лозаннський. Султанат ж перестав існувати роком раніше, 1 листопада 1922 він був скасований. Підсумки Першої світової війни для Туреччини, з одного боку, виявилися плачевними. Руйнування найпотужнішою імперії, сотні тисяч жертв, втрата територій - ось не весь список звалилися на Туреччину бід. З іншого боку, наслідки Першої світової війни у вигляді кінця і без того гинула імперії надали нового імпульсу розвитку турецької нації і сприяли появі нового, потужного держави на Сході.
