Як оскаржити заповіт? Оскаржити заповіт: судова практика
Поділити спадщину між родичами - справа непроста. Необхідно визначитися, кому і в яких частках передати майно. А когось, може, й зовсім залишити без спадщини. Щоб уникнути війни між близькими людьми, найкраще скласти заповіт. У такому разі передачі майна за законом відбуватися не буде. Тим часом якщо людина вважає, що його абсолютно безпідставно позбавили спадщини, то йому нічого іншого не залишається, окрім як оскаржити заповіт.
Загальні правила
Якщо когось не влаштовує те, як померлий розпорядився своїм майном, то відразу ж виникає маса питань. Хто може оскаржувати заповіт? Як його можна визнати недійсним? Всі ці дилеми постануть перед кожним, хто залишився без спадщини. Однак подати в суд можуть тільки спадкоємці за законом або по іншому заповітом.
Цивільне законодавство розцінює заповіт як односторонню угоду. Вона може бути в деяких випадках незначна або оспоріма. Одним з найскладніших аспектів спадкового права можна вважати визнання заповіту недійсним. Адже такий процес включається в себе не лише юридичну, а й медичну складову. Чи можна оскаржити заповіт і які можуть бути шанси на успіх? Анулювати такий документ дійсно можливо. Для цього є одна вельми цікава лазівка: якщо угода відбувається особою, яка була нездатна розуміти значення своїх дій, то її можна визнати через суд недійсною. Іншими словами, родичі можуть оскаржити спадщину за заповітом, якщо доведуть, що розпорядження становив дієздатна людина, але саме в момент підписання цього документа він перебував у стані психічного розладу, що заважало йому розуміти значимість його дій, і тому він не міг керувати ними.
Судова тяжба
Як вже було зазначено, оскаржити заповіт можна лише через суд. У судову інстанцію подаємо позов про визнання цього документа недійсним. У ході розгляду буде призначена посмертна експертиза. Зауважимо, що це досить затяжна і морочлива процедура. Оскаржити останню волю покійного дуже непросто, для цього потрібно мати вагомі підстави, одного бажання буде недостатньо. Наприклад, можна посилатися на те, що спадкодавець мав серйозну хворобу в період складання та підписання розпорядження, яка і могла вплинути на його розум.
В той же час, перед тим як оскаржити заповіт, ви повинні пам'ятати, що саме вам доведеться навести докази, які можуть свідчити про стан здоров'я спадкодавця. І такі доводи повинні прямо говорити про те, що він не міг розуміти значення своїх дій і, відповідно, керувати ними. Зокрема, це повинні бути захворювання, що підтверджуються медичною документацією, показаннями свідків (краще, щоб це були лікарі, сусіди, соціальні працівники або інші незацікавлені особи) про поведінку спадкодавця, стан його психічного здоров'я, дивних діях або висловах.
Тому, відповідаючи на питання "чи можна оскаржити заповіт", можна сказати однозначно: "Так". Однак приготуйтеся до того, що визнання такого документа недійсним може розтягнутися на довгі роки.
Судово-психіатрична експертиза
Одним з найважливіших доказів у даному випадку вважається посмертна судово-психіатрична експертиза. Вона призначається судом за клопотанням сторін. Як вже було сказано, вона може проводитися за свідченнями свідків, медичним документам або іншим матеріалам.
Мета проведення такої експертизи - встановлення здатності покійного розуміти свої дії та керувати ними при оформленні угоди. Тим часом така категорія справ досить специфічна. Справа в тому, що в законі немає чіткого формулювання того, що ж в точності означає «стан, коли людина не могла контролювати свої дії». Дана норма обумовлює неоднозначність його оцінки юристами і психіатрами.
Спадщину за заповітом можна оскаржити лише у випадку, коли буде доведено, що у покійного було присутнє психічний розлад. При проведенні СПЕ медики з'ясовують такі обставини, як наявність психопатологічного синдрому в період оформлення угоди, ступінь його вираженості. Проводять кваліфікацію психічного розладу, розглядають динаміку перебігу захворювання, то, які фармакологічні препарати приймав людина, їх можливі побічні ефекти, оцінюють характер угоди, її логічність, рівень соціальної адаптації спадкодавця в період складання заповіту.
У той же час, навіть якщо факт наявності психічного розладу буде встановлений, то це не завжди означає, що спадкодавець не міг керувати своїми діями. Велику роль буде грати вираженість розлади. А довести такі факти буде дуже непросто. Тому враховуйте дані нюанси, перед тим як оскаржити заповіт.
Свідки
Те, що заповідач був не до кінця осудний, можна спробувати довести й іншим способом. Мова йде про показаннях свідків. Так, громадяни, які проживали зі спадкодавцем, можуть підтвердити його дивну поведінку. Приміром, він не впізнавав своїх родичів, не міг знайти дорогу додому, розмовляв сам із собою, робив інші незвичайні речі. Але пам'ятайте, що одних показань свідків буде недостатньо. Якщо ви бажаєте оскаржити заповіт після смерті, то без психолого-психіатричної експертизи вам все одно не обійтися. Проте свідки все ж можуть істотно допомогти в доказі того, що при оформленні документа людина був несамовитий.
Довідки від медустанов
Такі довідки можуть бути в наявності, тільки якщо покійний стояв на обліку в психоневрологічному диспансері. Якщо він лікувався від психічної хвороби, то документи про це можуть вважатися непрямим підтвердженням того, що під час складання заповіту спадкодавець не міг розуміти значення всього, що відбувається.
Інші види доказів можуть мати значення тільки в певних випадках. Однак варто виділити й інші причини, які дають підстави визнати заповіт недійсним. Сюди відносять порушення форми заповіту, неправильний порядок його складання, підробку підпису нотаріуса або заповідача і деякі інші фактори.
Процедура оскарження
Отже, як оскаржити заповіт? Для цього, звичайно ж, необхідно звернутися до районного суду з позовом. Для фізичних осіб в такій категорії справ держмито становить 200 рублів. Проводити психолого-психіатричну експертизу можна ще до звернення в судову інстанцію або вже безпосередньо в рамках розгляду.
Пам'ятайте, оскаржувати розпорядження спадкодавця можна лише після його смерті. При житті це зробити не вийде. Вступ у спадщину за заповітом також можливо тільки після кончини людини, яка оформив такий документ.
В якій частині можна оскаржити заповіт?
Варто відзначити, що даний документ можна переглянути як в цілому, так і окремі його умови, якщо вони суперечать закону. Наприклад, коли людина вказав, що всі зацікавлені особи не мають права оскаржити його розпорядження, а якщо спадкоємець така заборона порушить, то він позбудеться частки майна. Подібна вимога незаконно, тому в даній частині можна його визнати недійсним. У той же час якщо недійсним суд визнає один або декілька умов, то в решті частини заповіт буде діяти.
Якщо ж суддя визнає недійсним весь документ, то він повністю втратить чинність. У такому випадку спадкування буде здійснюватися за законом. Правда, якщо в наявності є ще одне заповіт, то майно отримають тільки ті особи, які в ньому зазначені, а законні спадкоємці не будуть братися до уваги.
Як правильно оформити заповіт
Коли можна оскаржити заповіт? Терміни для такої процедури не встановлені, тобто опротестувати його можна завжди. А от щоб до заповіту не можна було причепитися, слід пам'ятати про такі правила.
- Особливу увагу потрібно приділяти формі заповіту, порядку складання такого документа.
- В день оформлення розпорядження своїм майном громадянину необхідно взяти довідки про те, що він не перебуває на обліку в психоневрологічних закладах, не страждає психічними хворобами.
- Бажано, щоб при складанні заповіту були присутні два свідки (це можуть бути навіть просто знайомі, але краще, щоб одним з них був лікар-психіатр).
- Також рекомендується звертатися тільки до тих нотаріусам, які ведуть відеозйомку. Юристи самі зацікавлені в тому, щоб заповіт в майбутньому не було оскаржене. Наявність відеозапису може суттєво допомогти при обґрунтуванні того, що спадкодавець був повністю дієздатний.
Всі ці заходи в комплексі і правильне оформлення заповіту допоможуть не допустити його оскарження з боку родичів або інших осіб.
Повноважні особи
Опротестувати заповіт можуть тільки ті особи, чиї законні інтереси та права порушив спадкодавець. Тут все зрозуміло. У той же час вступ у спадщину за заповітом можливо тільки після його смерті. Ніяких винятків у такому випадку бути не може.
Якщо ж у розпорядженні померлого будуть виявлені незначні описки чи помарки, то вони можуть не братися до уваги судом, коли буде встановлено, що вони ніяк не могли вплинути на розуміння волі спадкодавця.
Порушення форми заповіту
Як правило, розпорядження з приводу передачі майна оформляє нотаріус. Заповіт у виняткових випадках можуть завіряти та інші особи:
- представники консульських установ, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування;
- заповідальні розпорядження з приводу вкладів у банку можуть засвідчуватися службовцями фінустанови;
- прирівнюються до нотаріально оформленою заповіти, завірені капітанами суден, медичними працівниками та деякими іншими громадянами.
Якщо ж у перерахованих вище осіб не було підстав засвідчувати документ, то його можна визнати нікчемним. Крім того, спадкодавець повинен поставити свій особистий автограф у заповіті. Якщо воно не підписано або ж підписано іншою особою, його можна знову ж визнати нікчемним.
Порушення, пов'язані зі свідками
За бажанням громадянина при складанні заповіту можуть бути присутні свідки. Однак є випадки, коли при написанні цього документа участь очевидців обов'язково. Наприклад, при оформленні закритого заповіту, розпорядження, прирівняного до нотаріально засвідченою або написаного в надзвичайних обставинах.
Однак у законодавстві передбачено, що як свідки не можуть бути запрошені близькі родичі спадкодавця. А також неписьменні, обмежено дієздатні, які мають психічні розлади, зацікавлені особи.
Тобто всім перерахованим людям заборонено бути присутніми в якості свідків у момент, коли складається заповіт. Як оформити розпорядження майном, ми з'ясували. Також варто відзначити, що якщо під час його складання будуть присутні особи, зазначені вище, то така угода буде вважатися заперечної.
Якщо ж заповіт оформлялося в надзвичайних обставинах, то воно має бути не тільки особисто підписана спадкодавцем, але і повністю викладено його рукою. При складанні таких документів неприпустимо використання технічних засобів (комп'ютер, друкарська машинка). Інші особи теж не можуть писати текст розпорядження зі слів спадкодавця. Заповіти, складені з подібними порушеннями, будуть визнані нікчемними.
Судова практика
Варто відзначити, що привести всі підстави, за якими можна опротестувати заповіт, нереально. Так як їх існує досить багато. Законодавство передбачає й інші лазівки, щоб оскаржити заповіт. Судова практика показує, що домогтися визнання документа недійсним деколи дуже складно. Однак існує чимало випадків, коли позивач все ж домагався анулювання заповіту. Суди виносять таке рішення тільки в тому випадку, якщо буде встановлено, що спадкодавець не міг керувати своїми діями в період оформлення документа.
Всі подібні суперечки вирішуються в рамках цивільного провадження. У суді з'ясовується наступне: форма документа, зв'язок позивача із спадкодавцем, підстави для визнання розпорядження майном недійсним (порушення принципів таємниці заповіту, свободи і т. Д.).
Роль нотаріуса
Так як в більшості випадків спадкодавцями є люди похилого віку, нотаріуси повинні дуже відповідально підходити до такої процедури. Вони теж вкрай зацікавлені в тому, щоб було правильно складено заповіт. Як оформити такий документ, вони, звичайно, знають, але все ж деякі з них іноді допускають серйозні помилки, що і призводить до судових позовів.
Нотаріус повинен уважно вивчити паспорт заповідача, роз'яснити йому норми цивільного кодексу зі спадкового права. Якщо ж з приводу складеного документа в майбутньому виникне суперечка, то нотаріуса можуть залучити в якості свідка. Аналіз судової практики по спадкових справах дає підстави стверджувати, що навіть при призначенні посмертної експертизи свідчення нотаріуса мають вагоме значення у встановленні істини.