Що таке гетто
Що таке гетто? У наше століття масової міграції та поліетнічних держав ми досить часто чуємо це поняття. Однак багато, розуміючи зв'язаність цього явища з національною відокремленістю, досить смутно уявляють собі його практичне функціонування і значення.
Що таке гетто: історичний екскурс
Саме явище зародилося в Європі вже в часи Високого середньовіччя. Компактні єврейські поселення добровільно відокремлювалися від інших європейців у власних кварталах. Пізніше такі поселення стали створюватися за вказівками правителів, які намагалися цілеспрямовано відокремити євреїв від інших.
Крім указів про поселення, європейські государі Середньовіччя та Нового часу породили безліч інших заборон: на професію, на навчання та інші. Пов'язано це було з закритістю єврейської нації всередині самої себе і крайньої несприйнятністю до процесів асиміляції (тобто прийняттю місцевої культури). Протягом століть поняття "гетто" мало на увазі саме єврейське гетто. Сам термін уже давно існував явища з'явився у Венеціанській республіці на початку XVI століття, де євреї були виселені на острів Каннареджо. Такі ж гетто існували в Росії, Німеччині, Франції та інших країнах.
Що таке гетто: XX століття
На зорі XX століття гетто знову стали популярниі і використовувалися вже не тільки щодо євреїв, а й взагалі національних меншин. Масовий характер вони придбали в Сполучених Штатах, де відокремлено селилася чорношкіре населення. Зрозуміло, ніякої законодавчої основи цього не було. Швидше соціальні умови і прагнення до комфорту, зводили представників однієї раси по сусідству. Пізніше в США стали виникати і латиноамериканські, і мексиканські гетто. Інший приклад продемонстрував Південноафриканський союз. Тут такі поселення хоч і називалися інакше - бантустанами, однак це були справжнісінькі гетто для чорношкірих. Більше того, вони були закріплені законодавчо в рамках державної політики сегрегації і мали жорсткі правила, згідно з якими місцеві жителі не мали права їх залишати без спеціального дозволу, і взагалі були обмежені в правах порівняно з міським населенням. Така ситуація тривала аж до падіння режиму апартеїду в 1990 р
Варшавське гетто
У середині XX століття це поняття набуло зовсім страхітливий відтінок. Нацистська Німеччина, яка проводила з початку 1942 курс на тотальне фізичне знищення євреїв, використовувала для зручності не тільки концентраційні табори, а й гетто. Найбільш відомим з них стало варшавське, хоча існували подібні квартали і у Львові, і в Кракові, і інших містах східної зони окупації. Незабаром після падіння Польщі всі столичні євреї були примусово виселені в окремий район, який був обнесений стіною і колючим дротом. Зрозуміло, аж до 1945 року ті, кому не пощастило потрапити сюди, проживали в значно гірших умовах, ніж інші варшавяни. Населення цього району використовували на важких роботах, поступово вивозячи великими партіями. Залишилися 
запевняли, що ті, кого відвезли, зараз просто працюють в інших районах і в хороших умовах. Однак той факт, що насамперед відвозили людей похилого віку, дітей та інших непрацездатних красномовно говорив про дійсний стан справ. Та й чутки про долю євреїв просочувалися з міста. У цих умовах залишилися почали готувати повстання, що прославило згодом варшавське гетто. Шансів на успішне протистояння у змучених і майже беззбройних людей майже не було. Адже що таке гетто під владою нацистів - це закрита територія, практично не дає варіантів до успішного прориву. Але спротив тривав майже місяць з 19 квітня по 16 травня 1944, в результаті чого близько 13 тисяч чоловік, яким була уготована смерть у газовій камері, загинули в бою.
