Перша чеченська війна: причини і наслідки
Перша чеченська війна офіційно почалася з введення федеральних військ у грудні 1994 року, а закінчилася відходом їх з регіону в серпні 1996 року. Цей конфлікт став наймасштабнішим внутрішнім російським збройним протистоянням з часів Великої Вітчизняної війни та викликав значний резонанс у внутрішньому і світовому співтоваристві.
Перша чеченська війна: причини
Регіон Північного Кавказу завжди був "пороховою бочкою" у складі Росії. Підкорення 
цих територій ще в першій половині XIX століття відбувалося за допомогою кровопролитних битв і ретельних зачисток фанатичних воєнізованих формувань горян. Ослаблення радянської влади на стику вісімдесятих-дев'яностих років логічно призвело до послаблення контролю над місцевими сепаратистськими елементами. Втім, до перебудови вони були не так вже й сильні, проте напередодні краху Союзу Чечня виявилася затоплена радикальними ваххабітськими проповідниками з арабських країн, які підбурювали до відділення і насильницької очищенні чеченських територій від немусульманського населення. Навчальні духівники зробили свою справу, усунувши вплив попереднього сунітського духовенства і налаштувавши молодь відповідним чином. У результаті цього до осені 1991 року тут сформувалася значна військове угруповання, яке очолював Джохар Дудаєв. У вересні 1991-го його гвардія захопила будівлю Верховної Ради міністрів республіки та інші стратегічні об'єкти Грозного, а пізніше й інших міст. У жовтні попередній уряд було розпущено, що стало фактично державним переворотом. Джохар Дудаєв оголосив про створення суверенної Ічкерії, яка більше трьох років на практиці дійсно мала незалежністю. Однак офіційно вона залишалася в складі Російської Федерації, та й не була визнана жодною країною світу. Три роки правління сепаратистів перетворили Чечню в самий бедствующий регіон Росії. Число вбивств було в кілька разів вище в порівнянні з 1990 роком. Була повністю розвалена державна інфраструктура. Рівень безробіття досяг пікової позначки. Все це доповнювалося масштабними етнічними чистками слов'янського населення, работоргівлею, захопленням поїздів. Безчинства проходили не просто за згодою, але й за підтримки нової влади. У 1994 році стан справ у регіоні спровокувало формування антидудаєвської опозиції, що вилилося в громадянську війну між місцевим населенням. Це стало останньою краплею, яка змусила уряд в Москві вжити конкретних заходів.
Основні епізоди конфлікту
Федеральні війська увійшли в республіку 11 грудня 1995. Однак значна недооцінка сил противника призвела до того, що перша чеченська війна стала несподівано тривалим протистоянням. За попередніми оцінками Москви, Дудаєв володів лише парою сотнею озброєних бойовиків. На практиці їх виявилося близько 13 тисяч, до того ж чеченські сили щедро спонсорувались з-за кордону і змогли запросити велику кількість найманців. Штурм Грозного тривав з грудня 1994 до початку березня 1995 року. До літа цього ж року було встановлено контроль над рівнинними і гірськими районами Чечні. Почалися переговори, в результаті яких було укладено перемир'я і домовленість про проведення виборів. Такі вибори були здійснені в грудні 1996 року, однак вони не влаштували бойовиків, які продовжили війну терористичним актом в Кизлярі в січні 1996 року, а також спробою відвоювати Грозний у березні. Перша чеченська війна продовжилася. Проте вже в квітні вдалося вистежити по радіосигналу кортеж Джохара Дудаєва, який негайно був знищений авіацією. Переговори із залишками сепаратистів тривали до серпня і завершилися Хасав'юртівського 
угодами.
Перша чеченська війна: втрати сторін і наслідки
За договором Росія виводила свої війська з республіки, але вирішення питання про статус Чечні було відкладено на п'ять років. Угоди продемонстрували прагнення Москви уникнути подальшої ескалації і вирішити проблеми мирним шляхом. Однак вони ж повернули чеченську республіку знову до безконтрольності, зростанню злочинності та ваххабитских настроїв. Ця ситуація була виправлена лише в результаті наступного введення військ. За даними російських військових, кількість убитих з їхнього боку склало більше 4 тисяч, безвісти зниклих - більше 1 тисячі, а також було майже 20 тисяч поранених. Число втрат бойовиків - за російськими даними - близько 17 тисяч, чеченці ж наводять цифру в 3000. А ось мирному населенню перша чеченська війна принесла близько 50 тисяч загиблих.
