Що таке оповідання? Жанрова своєрідність розповіді
Література на сьогоднішній день в своєму розпорядженні величезною кількістю як ліричних, так і прозових жанрів. Всі вони мають свої особливості та відмінні риси. Але дана стаття присвячена лише одному прозового жанру - оповідання. І на питання, що таке розповідь, ми і спробуємо в ній відповісти.
Визначення
Розповідь - жанр малої прози, що відрізняється невеликим обсягом і єдністю мистецьких подій. В оповіданні зазвичай одна сюжетна лінія з конфліктною ситуацією і мало дійових осіб. Отже, відповідь на питання, що таке розповідь, досить простий: це твір у прозі обсягом менше, ніж повість і роман.
Розповідь і новела
Часто виникає питання: чим же розповідь відрізняється від новели? І те, і інше мають однакову характеристику. Є й інша назва новели - коротка розповідь. Але наскільки воно правильно?
Більшість російських літературознавців дотримуються думки, що новели та оповідання - різні назви одного жанру. Так, потрапивши в Росію, новела стала називатися розповіддю. Подібної думки дотримуються дослідники малих європейських жанрів Б. Томашевський і Е. Мелетинський. Тому надалі в статті поняття новела і розповідь будуть вживатися як рівнозначні.
Виникнення розповіді
Відповідаючи на питання, що таке розповідь, необхідно звернутися до історії виникнення цього жанру. Розповідь виявляє свої витоки в байці, казці і анекдоті. Хоча і значно від них відрізняється. З анекдотом жанр різнить можливість не тільки комічного сюжету, а й сентиментального з трагічним. У байці, на відміну від оповідання, завжди присутні алегоричні образи і повчальні елементи. А казка неможлива без елемента чарівництва, який нетиповий для новели.
Розвиток жанру
Новела виникла в Європі в епоху Відродження. І вже тоді визначилися її основні риси: драматичний конфлікт, незвичайні пригоди, випадок, що змінює життя героя. Саме такими є твори Боккаччо, Гофмана. Розповіді про тварин були цього періоду ще невластиві, головними дійовими особами були люди.
Кожна культурна епоха відбивалася на літературі і, отже, на жанрі новели. Тому в романтичний період розповідь придбав містичні риси. При цьому в оповіданні немає філософської спрямованості, психологізму та обігу до внутрішнього світу героя. Автор залишався осторонь від того, що відбувається, не даючи оцінок і не висловлюючи своєї думки.
Після того як реалізм зміцнив свої позиції і вторгся в усі літературні жанри, новела, якою вона була спочатку, перестала існувати. Основні принципи реалізму - описовість і психологізм - були абсолютно чужі новелі. Саме тому жанр починає трансформуватися. Так, в 19-му столітті він стає розповіддю. З цього моменту питання, що таке розповідь, стає коректним, оскільки саме в цей період з'являється сам літературознавчий термін.
У Росії з'являються нариси і замітки про новий жанр. Так, Н. В. Гоголь в одній з робіт по словесності називає розповіддю вид повісті, де описується звичайний випадок з життя, який може статися з кожною людиною.
Тільки в 1940 році оповідання був виділений як особливий літературний жанр, відмінний від короткої повісті, що має кілька сюжетних ліній, і фізіологічного нарису, який завжди публіцістічен і спрямований на опис.
Жанрові особливості
Як правило, розповідь оповідає про якомусь моменті чи подію в житті людини. Але головним у визначенні жанру є не обсяг твору і не кількість сюжетних ліній, а спрямованість самого автора на стислість.
Наприклад, оповідання «Іонич» (А. П. Чехов) за своїм змістом (опис усього життя героя) близький до роману. Однак стислість, з якою автор викладає події, дозволяє назвати твір розповіддю. До того ж мета Чехова одна - зображення духовної деградації людини. У зв'язку з цим словосполучення «коротку розповідь» надлишково, так як жанрова специфіка розповіді вимагає від нього граничної стислості.
Характерною рисою розповіді є увага до деталей. Через стислості оповідання будь-який предмет, якому автор приділив особливу увагу, стає ключовим для розуміння змісту твору. Часом навіть герой оповідання може мати менше значення, ніж, здавалося б, незначна деталь. Так, в оповіданні «Тхір і Калинич» І. С. Тургенєва подарунки, які друзі піднесли один одному, розкривають характери персонажів: господарський Калинич дарує добротні чоботи, а поетичний Тхір - пучок суниці.
Через малого обсягу розповідь завжди стилістично єдиний. Тому його основною рисою є розповідь від однієї особи (або автор, або герой, або оповідач).
Висновок
Таким чином, жанр оповідання вбирає в себе риси всіх минулих культурних епох. На сьогоднішній день він продовжує еволюціонувати і набуває все нові і нові риси. Розвиваються і різновиди оповідання: психологічний, побутовий, фантастичний, сатиричний.
